Nynorskordboka
snare 2
snara
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snaraå snare | snarar | snara | har snara | snar!snara!snare! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snara + іменник | snara + іменник | den/det snara + іменник | snara + іменник | snarande |
Походження
norrønt snara; i tyding 2 av I snareЗначення та вживання
- fange i snare (1, 1)
Фіксовані вирази
- snare seg inn påegle seg innpå (nokon)
- snare seg innvikle seg inn