Nynorskordboka
sløkke 2, sløkkje
sløkka, sløkkja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sløkkaå sløkke | sløkker | sløkte | har sløkt | sløkk! |
| å sløkkjaå sløkkje | sløkkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sløkt + іменник | sløkt + іменник | den/det sløkte + іменник | sløkte + іменник | sløkkande |
| sløkkjande | ||||
Походження
norrønt sløkkva, slekkjaЗначення та вживання
- få til å slokne (1)
Приклад
- sløkke lampa, lyset;
- sløkke (ut) bålet, elden;
- det var mørkt og sløkt i huset;
- med tomme og sløkte auge – daude, glanslause
- gjere om inkje, ta bort
Приклад
- sløkke alle håp, all von
- døyve, stille (4, 1)
- sløkke tørsten;
- sløkke sorgene sine