Nynorskordboka
slurve 2
slurva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slurvaå slurve | slurvar | slurva | har slurva | slurv!slurva!slurve! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slurva + іменник | slurva + іменник | den/det slurva + іменник | slurva + іменник | slurvande |
Походження
eigenleg ‘søle’, truleg samanheng med slarveЗначення та вживання
Приклад
- slurve frå seg arbeidet;
- slurve med avskrifta