Nynorskordboka
slarve
slarva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slarvaå slarve | slarvar | slarva | har slarva | slarv!slarva!slarve! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slarva + іменник | slarva + іменник | den/det slarva + іменник | slarva + іменник | slarvande |
Походження
eigenleg ‘henge og slenge’Значення та вживання
- fare med slarv (2, 2);
Приклад
- slarve og snakke nedsetjande;
- slarve om noko(n);
- slarve på nokon