Nynorskordboka
slure
slura
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sluraå slure | slurar | slura | har slura | slur!slura!slure! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slura + іменник | slura + іменник | den/det slura + іменник | slura + іменник | slurande |
Походження
kanskje lågtysk sluren ‘vere slapp’Значення та вживання
ikkje gripe, ikkje få tak;
Приклад
- hjula slura;
- slure med kløtsjen;
- kjelken slura på isen