Nynorskordboka
skrubbe 2
skrubba
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skrubbaå skrubbe | skrubbar | skrubba | har skrubba | skrubb!skrubba!skrubbe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skrubba + іменник | skrubba + іменник | den/det skrubba + іменник | skrubba + іменник | skrubbande |
Походження
samanheng med norrønt hrjúfr ‘knudrete, ru’Значення та вживання
- gni hardt, skure
Приклад
- skrubbe golvet;
- skrubbe ein på ryggen
- refleksivt:
- skrubbe seg på kneet;
- skrubbe med føtene for å bremse ein kjelke
- refse, skjenne på, tukte