Nynorskordboka
moll
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein moll | mollen | mollar | mollane |
Походження
gjennom tysk; frå latin, av mollis ‘mjuk, mild’Значення та вживання
- toneart med liten ters (1, 1);motsett dur (2
Приклад
- stykket går i moll
- i overført tyding: mørk, sørgmodig stemning
Приклад
- diktet var stemt i moll