Nynorskordboka
avklare, avklåre
avklara, avklåra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avklaraå avklare | avklararavklarer | avklarte | har avklart | avklar! |
| avklarar | avklara | har avklara | avklar!avklara!avklare! | |
| å avklåraå avklåre | avklårar | avklåra | har avklåra | avklår!avklåra!avklåre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avklart + іменник | avklart + іменник | den/det avklarte + іменник | avklarte + іменник | avklarande |
| avklara + іменник | avklara + іменник | den/det avklara + іменник | avklara + іменник | |
| avklåra + іменник | avklåra + іменник | den/det avklåra + іменник | avklåra + іменник | avklårande |
Значення та вживання
Приклад
- avklare situasjonen;
- få avklart kva som har skjedd