Nynorskordboka
jugle
jugla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å juglaå jugle | juglar | jugla | har jugla | jugl!jugla!jugle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| jugla + іменник | jugla + іменник | den/det jugla + іменник | jugla + іменник | juglande |
Походження
av engelsk juggle; samanheng med sjonglereЗначення та вживання
- stase ut på ein smaklaus måte
Приклад
- jugle seg til
- gjere narrestrek;