Nynorskordboka
husere
husera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å huseraå husere | huserer | huserte | har husert | huser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| husert + іменник | husert + іменник | den/det huserte + іменник | huserte + іменник | huserande |
Походження
av lågtysk huseren; jamfør husЗначення та вживання
fare hardt fram;
bråke, herje, øydeleggje
Приклад
- stormen huserer fælt;
- ungane huserer, skrik og skrålar;
- mange tankar huserte i hovudet hans;
- gikta huserte i kroppen