Nynorskordboka
arrest
іменник чоловічий
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
ein arrest | arresten | arrestar | arrestane |
Вимова
arˊestПоходження
gjennom lågtysk, frå gammalfransk; sjå arrestereЗначення та вживання
- i jus: mellombels fengsling av ein person eller beslaglegging, konfiskering av gods
Приклад
- ta arrest i uteståande fordringar;
- arrest i eller på gods
- i militærstell: vaktarrest, kakebu
- rom til å ha arrestantar i
Приклад
- sitje i arresten