Nynorskordboka
armere
armera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å armeraå armere | armerer | armerte | har armert | armer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| armert + іменник | armert + іменник | den/det armerte + іменник | armerte + іменник | armerande |
Вимова
armeˊreПоходження
av latin armare, av arma ‘utstyr, våpen’Значення та вживання
- styrkje bygningsdel eller liknande med armering (2)
Приклад
- armere ein kabel;
- armert betong
- i militærstell: ruste (2, 2) ut, væpne festning eller krigsfartøy;gjere mine, torpedo eller liknande i stand til å eksplodere (1)
Приклад
- armere ei mine