Nynorskordboka
føreskrive
føreskriva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å føreskrivaå føreskrive | føreskriv | føreskreiv | har føreskrive | føreskriv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| føreskriven + іменник | føreskrive + іменник | den/det føreskrivne + іменник | føreskrivne + іменник | føreskrivande |
Походження
frå tysk; av fore-Значення та вживання
Приклад
- føreskrive ein medisin
- gje påbod om
- brukt som adjektiv
- føreskrivne framgangsmåtar