Nynorskordboka
ordinere
ordinera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ordineraå ordinere | ordinerer | ordinerte | har ordinert | ordiner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ordinert + іменник | ordinert + іменник | den/det ordinerte + іменник | ordinerte + іменник | ordinerande |
Походження
av latin ordinare, av ordo ‘orden’Значення та вживання
- vigsle til prest eller biskop
- gje pålegg om, skrive ut ein kur eller eit legemiddel
Приклад
- legen ordinerte diett