Nynorskordboka
forlove 2
forlova
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forlovaå forlove | forlovar | forlova | har forlova | forlov!forlova!forlove! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forlova + іменник | forlova + іменник | den/det forlova + іменник | forlova + іменник | forlovande |
Походження
same opphav som forlove (1Фіксовані вирази
- forlove segavtale ekteskap;
trulove seg- dei forlova seg førre veke;
- det gjekk rykte om at han hadde forlova seg