Nynorskordboka
forlate
forlata
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forlataå forlate | forlet | forlet | har forlate | forlat! |
| forlèt | forlét |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forlaten + іменник | forlate + іменник | den/det forlatne + іменник | forlatne + іменник | forlatande |
Походження
frå lågtysk ‘la fare, fjerne seg frå’; av for- (2Значення та вживання
Фіксовані вирази
- forlate seg påvere viss på;
lite på- det kan du forlate deg på at eg skal!