Nynorskordboka
anke 2
anka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ankaå anke | ankar | anka | har anka | ank!anka!anke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anka + іменник | anka + іменник | den/det anka + іменник | anka + іменник | ankande |
Походження
truleg samangliding av lågtysk anken og norrønt aumka; samanheng med ynkeЗначення та вживання
- vere uroleg, ottefull (for);
- angre, trege (på noko)
- i jus: krevje (ein dom, ei avgjerd) inn for høgare rettsinstans til overprøving;
Приклад
- anke over straffeutmålinga;
- anke dommen i tingretten til lagmannsretten
Фіксовані вирази
- anke segjamre seg
- liggje og anke seg i søvne