Nynorskordboka
ynke
ynka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ynkaå ynke | ynkar | ynka | har ynka | ynk!ynka!ynke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ynka + іменник | ynka + іменник | den/det ynka + іменник | ynka + іменник | ynkande |
Походження
dansk, svensk; jamfør norrønt aumka av aumr ‘elendig’Значення та вживання
- ha vondt av, synast synd i
Приклад
- ho såg så vesal ut, han kunne ikkje anna enn ynke henne
- refleksivt:
Приклад
- han var så sjuk at han låg berre og ynka seg
Фіксовані вирази
- ynke segjamre seg, klage seg