Nynorskordboka
ettergje, ettergi, ettergjeve
ettergjeva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ettergi | ettergir | ettergav | har ettergitt | ettergi! |
| å ettergje | ettergjev | har ettergjeve | ettergje! | |
| å ettergjevaå ettergjeve | ettergjev! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ettergitt + іменник | ettergitt + іменник | den/det ettergitte + іменник | ettergitte + іменник | ettergivande |
| ettergjeven + іменник | ettergjeve + іменник | den/det ettergjevne + іменник | ettergjevne + іменник | ettergjevande |
Значення та вживання
Приклад
- banken ettergav delar av gjelda;
- bli ettergjeven straffa