Nynorskordboka
duge
duga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dugaå duge | duger | dugde | har dugd | dug! |
| har dugt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dugd + іменник | dugd + іменник | den/det dugde + іменник | dugde + іменник | dugande |
| dugt + іменник | ||||
Походження
norrønt duga; samanheng med dyd og dyktigЗначення та вживання
- vere dugande (2)
Приклад
- dette duger ikkje stort
- treet duger ikkje til vyrke
- vere flink eller sterk nok, vere før (1, 1)
Приклад
- duge til jobben
- greie (3, 2), kunne
Приклад
- han dugde ikkje teie lenger