Bokmålsordboka
bukke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bukke | bukker | bukka | har bukka | bukk! |
| bukket | har bukket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bukka + іменник | bukka + іменник | den/det bukka + іменник | bukka + іменник | bukkende |
| bukket + іменник | bukket + іменник | den/det bukkede + іменник | bukkede + іменник | |
| den/det bukkete + іменник | bukkete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; beslektet med bøye (3Значення та вживання
- gjøre en bøy i
Приклад
- bukke en plate av aluminium
- gjøre et bukk (3
Приклад
- bukke og takke;
- bukke dypt
Фіксовані вирази
- bukke og skrapevise ydmyk, underdanig ærbødighet
- stå med lua i hånden og bukke og skrape
- bukke undergå til grunne;
gi tapt;
dø- bukke under for en sykdom;
- bukke under for overmakten