Bokmålsordboka
bråne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bråne | bråner | bråna | har bråna | brån! |
| brånet | har brånet | |||
| brånte | har brånt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bråna + іменник | bråna + іменник | den/det bråna + іменник | bråna + іменник | brånende |
| brånet + іменник | brånet + іменник | den/det brånede + іменник | brånede + іменник | |
| den/det brånete + іменник | brånete + іменник | |||
| brånt + іменник | brånt + іменник | den/det brånte + іменник | brånte + іменник | |
Походження
norrønt bráðna; beslektet med bre (2Значення та вживання
Приклад
- snøen bråner