Bokmålsordboka
bråke 2
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å bråke | bråker | bråka | har bråka | bråk! |
bråket | har bråket | |||
bråkte | har bråkt |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
bråka + іменник | bråka + іменник | den/det bråka + іменник | bråka + іменник | bråkende |
bråket + іменник | bråket + іменник | den/det bråkede + іменник | bråkede + іменник | |
den/det bråkete + іменник | bråkete + іменник | |||
bråkt + іменник | bråkt + іменник | den/det bråkte + іменник | bråkte + іменник |
Походження
beslektet med brake (2Значення та вживання
- lage bråk (2, 1);
Приклад
- hold opp å bråke sånn!
- motorsykler bråker
- lage bråk (2, 2)
Приклад
- det er ingenting å bråke for