Bokmålsordboka
vørde, vøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vørde | vørder | vørdte | har vørdt | vørd! |
| å vøre | vører | vørte | har vørt | vør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vørdt + іменник | vørdt + іменник | den/det vørdte + іменник | vørdte + іменник | vørdende |
| vørt + іменник | vørt + іменник | den/det vørte + іменник | vørte + іменник | vørende |
Походження
norrønt virða; beslektet med verdiЗначення та вживання
Приклад
- han blir mindre vørdt enn de andre;
- hun vørder ikke noen ting
- ense, bry seg om
Приклад
- du skal ikke vørde slikt snakk;
- hun vørder ikke å svare ham