Bokmålsordboka
vrake
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vrake | vraker | vraka | har vraka | vrak! |
| vraket | har vraket | |||
| vrakte | har vrakt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vraka + іменник | vraka + іменник | den/det vraka + іменник | vraka + іменник | vrakende |
| vraket + іменник | vraket + іменник | den/det vrakede + іменник | vrakede + іменник | |
| den/det vrakete + іменник | vrakete + іменник | |||
| vrakt + іменник | vrakt + іменник | den/det vrakte + іменник | vrakte + іменник | |
Значення та вживання
- forkaste som ubrukelig;forsmå, vise bort
Приклад
- jenta vraket gutten;
- vrake et forslag;
- vrake fisk, tømmer
- gjøre til vrak, ødelegge
Приклад
- noen melder bilen stjålet etter å ha vraket den selv
Фіксовані вирази
- kunne velge og vrakekunne ta det en helst vil ha