Bokmålsordboka
votere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å votere | voterer | voterte | har votert | voter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| votert + іменник | votert + іменник | den/det voterte + іменник | voterte + іменник | voterende |
Походження
gjennom engelsk eller fransk, fra middelalderlatin, av latin votum ‘løfte, ønske’; jamfør votumЗначення та вживання
holde avstemning;
Приклад
- votere for noe;
- votere mot noe;
- de voterte over forslaget
Фіксовані вирази
- votere innstemme inn (i et parti, styre eller lignende)
- hun ble votert inn på tredje plass
- votere nedstemme over og forkaste