Bokmålsordboka
vokte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vokte | vokter | vokta | har vokta | vokt! |
| voktet | har voktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vokta + іменник | vokta + іменник | den/det vokta + іменник | vokta + іменник | voktende |
| voktet + іменник | voktet + іменник | den/det voktede + іменник | voktede + іменник | |
| den/det voktete + іменник | voktete + іменник | |||
Походження
norrønt vakta; av vakt (1Значення та вживання
- holde vakt over, passe på, ha tilsyn med, verne
Приклад
- vokte inngangen;
- vokte noen mot farer
- refleksivt: ta seg i akt, passe seg
Приклад
- vokte seg for hva en sier;
- det skal jeg vokte meg vel for;
- vokt Dem for hunden!
Фіксовані вирази
- vakte påpasse på, holde øye med