Bokmålsordboka
vettig, vettug
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| vettig | vettig | vettige | vettige |
| vettug | vettug | vettuge | vettuge |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| vettigere | vettigst | vettigste |
| vettugere | vettugst | vettugste |
Походження
norrønt vitugr; av vettЗначення та вживання
forstandig, klok
Приклад
- et vettig svar;
- han fikk ikke et vettig ord ut av henne;
- du er ikke vettig!