Bokmålsordboka
veive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å veive | veiver | veiva | har veiva | veiv! |
| veivde | har veivd | |||
| veivet | har veivet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| veiva + іменник | veiva + іменник | den/det veiva + іменник | veiva + іменник | veivende |
| veivd + іменник | veivd + іменник | den/det veivde + іменник | veivde + іменник | |
| veivet + іменник | veivet + іменник | den/det veivede + іменник | veivede + іменник | |
| den/det veivete + іменник | veivete + іменник | |||
Походження
norrønt veifaЗначення та вживання
Приклад
- veive med armene;
- gå og veive med en kniv