Bokmålsordboka
vante 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vante | vanter | vanta | har vanta | vant! |
| vantet | har vantet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vanta + іменник | vanta + іменник | den/det vanta + іменник | vanta + іменник | vantende |
| vantet + іменник | vantet + іменник | den/det vantede + іменник | vantede + іменник | |
| den/det vantete + іменник | vantete + іменник | |||