Bokmålsordboka
utforme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utforme | utformer | utforma | har utforma | utform! |
| utformet | har utformet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utforma + іменник | utforma + іменник | den/det utforma + іменник | utforma + іменник | utformende |
| utformet + іменник | utformet + іменник | den/det utformede + іменник | utformede + іменник | |
| den/det utformete + іменник | utformete + іменник | |||
Значення та вживання
gi form, utvikle
Приклад
- utforme en plan