Bokmålsordboka
uforskammet, uforskamma
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uforskamma | uforskamma | uforskamma | uforskamma |
| uforskammet | uforskammet | uforskammede | uforskammede |
| uforskammete | uforskammete | ||
Походження
etter tysk, lavtysk; beslektet med skamЗначення та вживання
- frekk, uhøflig (med vilje)
Приклад
- et uforskammet svar;
- svare uforskammet
- som adverb, spøkefullt:
Приклад
- se uforskammet ung ut