Bokmålsordboka
tørne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tørne | tørner | tørna | har tørna | tørn! |
| tørnet | har tørnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tørna + іменник | tørna + іменник | den/det tørna + іменник | tørna + іменник | tørnende |
| tørnet + іменник | tørnet + іменник | den/det tørnede + іменник | tørnede + іменник | |
| den/det tørnete + іменник | tørnete + іменник | |||
Походження
engelsk turn; samme opprinnelse som turnere (1Значення та вживання
Фіксовані вирази
- tørne inngå av vakt
- tørne utgå på vakt; få (noen) på vakt, purre, vekke