Bokmålsordboka
trylle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trylle | tryller | trylla | har trylla | tryll! |
| tryllet | har tryllet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trylla + іменник | trylla + іменник | den/det trylla + іменник | trylla + іменник | tryllende |
| tryllet + іменник | tryllet + іменник | den/det tryllede + іменник | tryllede + іменник | |
| den/det tryllete + іменник | tryllete + іменник | |||
Походження
norrønt trylla, av trollЗначення та вживання
- gjøre tryllekunster, gjøre trikk
Приклад
- hun lærte meg å trylle med kort
- foreta magiske handlinger, trolle;særlig i overført betydning:
Приклад
- trylle fram de lekreste retter