Bokmålsordboka
transportere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å transportere | transporterer | transporterte | har transportert | transporter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| transportert + іменник | transportert + іменник | den/det transporterte + іменник | transporterte + іменник | transporterende |
Походження
fra latin av trans- og portare ‘bære, bringe’Значення та вживання
Приклад
- godset ble transportert med jernbane
- overdra fordring eller lignende
- overføre post i regnskapsbok