Bokmålsordboka
tinge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tinge | tinger | tinga | har tinga | ting! |
| tinget | har tinget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tinga + іменник | tinga + іменник | den/det tinga + іменник | tinga + іменник | tingende |
| tinget + іменник | tinget + іменник | den/det tingede + іменник | tingede + іменник | |
| den/det tingete + іменник | tingete + іменник | |||