Bokmålsordboka
reservere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å reservere | reserverer | reserverte | har reservert | reserver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| reservert + іменник | reservert + іменник | den/det reserverte + іменник | reserverte + іменник | reserverende |
Походження
fra latin, av re- og servare ‘bevare’Значення та вживання
sikre, ta av
Приклад
- reservere plass
- brukt som adjektiv:
- ha reserverte plasser til sykler
Фіксовані вирази
- reservere segta forbehold;
si ifra at en har en avvikende mening- hun reserverte seg på et par punkter