Bokmålsordboka
tilegne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilegne | tilegner | tilegna | har tilegna | tilegn! |
| tilegnet | har tilegnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilegna + іменник | tilegna + іменник | den/det tilegna + іменник | tilegna + іменник | tilegnende |
| tilegnet + іменник | tilegnet + іменник | den/det tilegnede + іменник | tilegnede + іменник | |
| den/det tilegnete + іменник | tilegnete + іменник | |||
Походження
jamfør egne (1Значення та вживання
vie, dedisere
Приклад
- boka er tilegnet minnet om forfatteren
Фіксовані вирази
- tilegne seggjøre til sitt;
skaffe seg;
ta, vinne- tilegne seg et nytt landområde;
- tilegne seg makt;
- vi tilegnet oss stadig nye kunnskaper;
- barn tilegner seg lett nye ord i et fremmedspråk