Bokmålsordboka
dedisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dedisere | dediserer | dediserte | har dedisert | dediser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dedisert + іменник | dedisert + іменник | den/det dediserte + іменник | dediserte + іменник | dediserende |
Вимова
dediseˊreПоходження
av latin dedicare ‘innvie’Значення та вживання
skriftlig tilegne bok eller lignende til noen eller noe som æresbevisning
Приклад
- boka er dedisert til barna