Bokmålsordboka
søkke 3
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å søkke | søkker | søkkte | har søkkt | søkk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| søkkt + іменник | søkkt + іменник | den/det søkkte + іменник | søkkte + іменник | søkkende |
Походження
norrønt søkkva, søkkjaЗначення та вживання
få til å synke, senke
Приклад
- søkke noe på dypet;
- bli søkkt ned med steiner