Bokmålsordboka
søkke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å søkke | søkker | sakk | har søkket | søkk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| søkken + іменникsøkket + іменник | søkket + іменник | den/det søkne + іменник | søkne + іменник | søkkende |
Походження
norrønt søkkvaЗначення та вживання
- sige eller gli nedover;
Приклад
- søkke sammen;
- søkke i jorda;
- sleden søkker dypt i snøen;
- skuta sakk på grunt vann
- gi en dump lyd
Приклад
- han gikk i bakken så det sakk;
- det kom et smell så det sakk i hele huset
- gi et rykk
Приклад
- det sakk i henne da hun hørte det