Bokmålsordboka
svinge 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svinge | svinger | svang | har svinget | sving! |
| har svingt | ||||
| har svunget |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| svingen + іменникsvinget + іменник | svinget + іменник | den/det svingne + іменник | svingne + іменник | svingende |
| svingt + іменник | svingt + іменник | den/det svingte + іменник | svingte + іменник | |
| svungen + іменникsvunget + іменник | svunget + іменник | den/det svungne + іменник | svungne + іменник | |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
nå sjelden: svinge (2
Приклад
- han svang seg over gjerdet;
- de svang seg i salen;
- fuglen svang seg mot himmelen