Bokmålsordboka
surmule
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å surmule | surmuler | surmulte | har surmult | surmul! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| surmult + іменник | surmult + іменник | den/det surmulte + іменник | surmulte + іменник | surmulende |