Bokmålsordboka
furte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å furte | furter | furta | har furta | furt! |
| furtet | har furtet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| furta + іменник | furta + іменник | den/det furta + іменник | furta + іменник | furtende |
| furtet + іменник | furtet + іменник | den/det furtede + іменник | furtede + іменник | |
| den/det furtete + іменник | furtete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- det er ikke noe å furte for