Bokmålsordboka
størkne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å størkne | størkner | størkna | har størkna | størkn!størkne! |
| størknet | har størknet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| størkna + іменник | størkna + іменник | den/det størkna + іменник | størkna + іменник | størknende |
| størknet + іменник | størknet + іменник | den/det størknede + іменник | størknede + іменник | |
| den/det størknete + іменник | størknete + іменник | |||
Походження
norrønt storkna; beslektet med sterkЗначення та вживання
- om flytende stoff: bli fast, hard
Приклад
- blodet, støpen størkner
- som adjektiv i perfektum partisipp:;bli stereotyp
Приклад
- en størknet tradisjon;
- størknede slagord