Bokmålsordboka
styrke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å styrke | styrker | styrka | har styrka | styrk! |
| styrket | har styrket | |||
| styrkte | har styrkt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| styrka + іменник | styrka + іменник | den/det styrka + іменник | styrka + іменник | styrkende |
| styrket + іменник | styrket + іменник | den/det styrkede + іменник | styrkede + іменник | |
| den/det styrkete + іменник | styrkete + іменник | |||
| styrkt + іменник | styrkt + іменник | den/det styrkte + іменник | styrkte + іменник | |
Походження
norrønt styrkja, av styrkr ‘sterk’; beslektet med sterkЗначення та вживання
gjøre sterkere
Приклад
- styrke helsa med mosjon;
- samarbeidet må styrkes;
- styrke landets forsvar;
- bli styrket i sin tro;
- styrke sin stilling
Фіксовані вирази
- styrke seg på kvikke seg opp på (noe)