Bokmålsordboka
stusse 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stusse | stusser | stussa | har stussa | stuss! |
| stusset | har stusset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stussa + іменник | stussa + іменник | den/det stussa + іменник | stussa + іменник | stussende |
| stusset + іменник | stusset + іменник | den/det stussede + іменник | stussede + іменник | |
| den/det stussete + іменник | stussete + іменник | |||
Походження
fra tysk; samme opprinnelse som stusse (2Значення та вживання
- klippe kortere
Приклад
- stusse hår og skjegg;
- stusse hekken
- pynte, stase (seg)
Приклад
- stusse seg til festen