Bokmålsordboka
stuss 2
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en stuss | stussen | stusser | stussene |
Походження
fra tysk; beslektet med stusse (1Значення та вживання
- kort del, ende
Приклад
- bakstuss
- kort rørstump med gjenger