Bokmålsordboka
strukturere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å strukturere | strukturerer | strukturerte | har strukturert | strukturer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| strukturert + іменник | strukturert + іменник | den/det strukturerte + іменник | strukturerte + іменник | strukturerende |
Значення та вживання
fastsette strukturen, oppbygningen av noe;
som adjektiv i perfektum partisipp:
Приклад
- en fast strukturert plan