Bokmålsordboka
streve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å streve | strever | strevde | har strevd | strev! |
| strevet | har strevet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| strevd + іменник | strevd + іменник | den/det strevde + іменник | strevde + іменник | strevende |
| strevet + іменник | strevet + іменник | den/det strevede + іменник | strevede + іменник | |
| den/det strevete + іменник | strevete + іменник | |||
Походження
lavtyskЗначення та вживання
arbeide hardt, slite
Приклад
- de strevde og slet hele livet;
- streve lenge med å få bilen i gang